Методична робота

                                                    

 Обласний семінар «Компетентнісна освіта: завдання, оцінювання, освітні вимірювання» для учителів, керівників методоб’єднань та методистів біології і екології та географії.

     Відповідно до плану роботи РОІППО 30 січня 2020 року в Сарненському міському будинку культури пройшов обласний семінар «Компетентнісна освіта: завдання, оцінювання, освітні вимірювання» для учителів, керівників методоб’єднань та методистів біології і екології та географії.

     Для учасників семінару було підготовлено виставку навчально-методичної літератури. Перед учителями виступили методисти географії та біології РОІППО Юрій Лис і Раїса Шагієва та кандидат біологічних  наук, заслужений вчитель України, голова Методичної комісії гри «Геліантус», автор посібників і підручників з біології Шаламов Руслан Васильович, який ознайомив учасників семінару із пріорітетними завданнями природничої освіти в контексті Нової Української школи, перспективами подальшої імплементації освітнього законодавства.

Педагогічний міст між учителями біології, хімії та основ здоров’я Рівненського та Сарненського районів

26 жовтня 2017 року на базі Шпанівського НВК “школа-сад” відбувся педагогічний міст між учителями біології, хімії та основ здоров’я Рівненського та Сарненського районів на тему “Інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу з біології, хімії та основ здоров’я”. Учасники мосту мали можливість ознайомитися з досвідом роботи вчителів Рівненського району. 

 

  Семінар-тренінг з теми «Методика вивчення тренінгового курсу «Вчимося жити разом»

       На базі Сарненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 відбувся семінар-тренінг з теми «Методика вивчення тренінгового курсу «Вчимося жити разом».               Проект «Вчимося жити разом» має на меті навчання дітей і підлітків життєвих навичок, які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків тощо.        Раїса Шагієва, методист Рівненського ОІППО ознайомила всіх учасників заходу із  концепцією, змістом і методикою вивчення тренінгового курсу «Вчимося жити разом». Опрацювала із присутніми  концепцію життєвих навичок і тренінгових методів навчання для формування соціальної і здоров’язбережної компетентності.   

Педагоги, працюючи в групах, відпрацьовували уроки-тренінги та різноманітні методи і прийоми навчання.

 Семінар-тренінг з теми «Використання сервісів Web.2.0 в педагогічній діяльності»

   Методист кабінету інформаційно-комунікаційних технологій РОІППО Оксана Тимощук ознайомила учасників тренінгу, вчителів біології  із завданнями, змістом і методологічними засадами використання сервісів Web.2.0 в педагогічній діяльності.  Педагоги навчались  створювати: -ментальні карти на платформі Spiderscribe.net; -колажі на платформі Getloupe.com; -пазли на платформі Gigsawplanet.. Ознайомились із основами роботи Google Drive; онлайн-дошкою Padlet та анатомічним атласом 3d. Долучилися до педагогічної спільноти Рівненщини«Сервіси Google в освіті».   Допомагала вчителям вдосконалювати навики роботи з онлайн сервісами методист РОІППО Раїса Шагієва. Методист РМК Світлана Муляр надала методичні рекомендації щодо способів використання сервісів Web.2.0 у навчальному процесі.    Атмосфера семінару була невимушена, робоча, насичена, комунікативна. Вчителі активно брали участь у всіх вправах, сумлінно, старанно виконували завдання, а також ділились досвідом використання безкоштовних додатків від Microsoft на уроках біології.

   Виступ на педагогічній раді на тему: "Використання мультимедійних програмних засобів на уроках біології"

         Інформаційно-комунікативні технології  стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої повсякденної діяльності, тому важливим завданням перед вчителем постало широке їх впровадження  в процесі освітньої діяльності.

        Біологія – це наука про життя у всіх його проявах, а саме: рослини, гриби, віруси, тварини. Тому біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає насичений та багатий  матеріал для відпрацювання різноманітних методів і прийомів роботи з інформацією. А саме застосування інформаційно-комунікативних технологій дозволяє швидко опрацювати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між об'єктами та явищами, будовою та функціями.

         Ці технології  сприяють  розвитку самостійності і творчих здібностей учнів, спеціальної або загальної обдарованості, здійснення диференціації й індивідуалізації навчання, посилює міжпредметні зв'язки, дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. А це дозволяє краще зрозуміти поняття, сформувати практичні вміння та навички.
        В своїй роботі я використовую інформаційно-комунікативні технології за такими напрямками:

        - демонстрація  об’єктів, процесів та явищ;

        - лабораторні та   практичні роботи;

        - створення і показ презентацій;

        - проектна діяльність

При проведенні уроків я використовую такі програмові засоби:

-         Електронні конструктори уроку.

-         «Віртуальна лабораторія «Біологія людини,8-9 клас»

-         Мультимедійні презентації

До найбільш ефективних форм представлення навчального матеріалу на уроках біології слід віднести мультимедійні презентації. Застосування PowerPoint дає можливість учителеві та учням складати презентації для організації інформаційної підтримки під час підготовки і проведення уроків біології і в позакласній роботі.  Презентація дає можливість вчителеві ілюструвати досліджуваний навчальний матеріал. Наприклад, під час вивчення окремих тем можна використовувати електронний навчальний матеріал, відеофрагменти за всіма темами досліджуваного курсу. 

Крім зазначених переваг, використання презентацій на уроці дає можливість: 
       - використати повноекранне відео, яке несе великий обсяг інформації, та й всі ми знаємо, що краще один раз побачити, ніж сто раз почути; 
     - використати значну кількість таблиць, малюнків, діаграм, портретів вчених, фотографій, карт, схем; 
     - активізувати сприйняття учнів за рахунок звукових та зорових демонстрацій; 
     - виділити головний зміст; 
     - під час пояснення не витрачається час на запис на дошці; 
     - під час пояснення вчитель не повертається до дошки, таким чином не втрачається контакт з класом; 
    - учням легше відповідати, коли вони спираються на відображений на екрані план відповіді. 
           Коли учні виконують проекти, або готують повідомлення, вони можуть використовувати презентації, щоб акцентувати інформацію, яку вони представляють. Крім того, це засіб персоналізувати свою роботу використовуючи власні фото. Це дозволяє їм розширити свої горизонти і працювати на більш високому рівні. Учні як правило дуже пишаються роботою, яку вони роблять при використанні PowerPoint. Бо для них це цікавий спосіб передачі інформації.

          Також серед основних мультимедійних засобів є програма «Віртуальна лабораторія. Біологія людини». Вона замінює природні об'єкти дослідження, дозволяє гарантовано отримати результати дослідів, сфокусувати увагу на ключових сторонах досліджуваного явища, скоротити час проведення експерименту. Цікавою також знахідкою є можливість використання віртуального мікроскопа « Електронний мікроскоп онлайн». За допомогою нього можна розглянути основні об'єкти досліджень на лабораторних роботах такі, як клітини крові, м'язові волокна, нейрони та ін..
         Віртуальні екскурсії - це теж ефективний способів візуалізації , бо створюють ефект присутності дітей в тих місцях де побувати неможливо із -за відсутності ресурсів(грошей,часу,віддаленості місця чи просто сезону року). Як побачити різноманітність рослин під снігом , якщо програма рекомендує провести екскурсію в природу взимку?! Отут то і пригодяться онлайн-екскурсії, які дозволяють долати час і відстань. 
        Віртуальна екскурсія, звичайно, не замінить особисту присутність, але дає можливість розширити простір навчального кабінету і все побачити віртуально. 
Причому за один урок можна відвідати і музеїі і заповідники і різноманітні природні угруповання. В інтернеті існує багато 3d-подорожей і екскурсій по музеях та заповідниках. 
        Використання комп’ютерних технологій при проведенні уроків біології в класі, забезпеченому засобами інформаційно – комунікаційних технологій дає змогу:

Ø    демонструвати процеси, які в реальних умовах проходять упродовж місяців, років і навіть століть (ріст і розвиток організмів, розвиток життя на Землі, еволюцію живих систем тощо).

Ø    Демонструвати особливості будови і процесів життєдіяльності об’єктів живої природи (мікросвіт клітини; фотографії мікрооб’єктів, наприклад, розмноження бактерій, ріст рослини, запилення квітів, запліднення яйцеклітини сперматозоїдом; фотографії внутрішніх органів.

Ø    Експериментувати з комп’ютерною моделлю біологічних систем та явищ.

Ø    Показувати недоступний для безпосереднього спостерігання механізм біологічних процесів у динаміці, наприклад, біосинтез білка, фотосинтез (відеоролики)

Ø    Знайомитися з явищами, які мають звукове відображення (звуки природи, голоси птахів, скрекотання жаб). Використовувати електронні визначники.

Ø    Проводити лабораторні та практичні роботи у традиційній формі, чи у віртуальній лабораторії.

Ø    Сприяти кращому засвоєнню учнями біологічних термінів.

Ø    Здійснювати поточний і тематичний контроль знань учнів.

Ø    Створювати банки даних, що містять різну інформацію, необхідну для розв’язання навчальних завдань.

          Сьогодні комп'ютери стають неодмінним атрибутом нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною знань.  Актуальність використання інформаційних технологій  в навчанні біології обумовлено тим, що в комп'ютерних технологіях закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісно новому рівні.  Вони надають широкі можливості для розвитку особи учнів і реалізації їх здібностей. Використання анімації і звукового супроводу в навчальних програмах впливають на декілька каналів сприйняття, що дозволяє при навчанні враховувати особливості кожного учня. Актуальність використання цих технологій обумовлена тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні. Проте, звичайно, комп'ютер не може повністю замінити вчителя.

Ø    По-перше, саме вчитель має можливість зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;

Ø    по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмета, який вивчається;

Ø    по-третє, відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.

Таку роль вчителя комп'ютер ніколи не зможе взяти на себе. Отже, вчитель повинен визначити місце та роль інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.

Виступ на методичному об'єднанні на тему "Активізація розумової діяльності учнів у процесі викладання біології"

   На сучасному етапі розвитку освіти з усіх завдань, що стоять перед середніми навчальними закладами, основним є активізація навчально-пізнавальної активності учнів. Провідним видом діяльності для школярів є навчання, тому необхідно шукати можливості підвищення їхньої активності в цьому процесі, що сприяє не тільки поліпшенню якості загальноосвітньої підготовки учнів, а й формування активної особистості. Активність навчання формується у процесі пізнавальної діяльності, характеризується прагненням до пізнання, розумовим напруженням і виявленням морально-вольових якостей учня, і в той же час сама активність впливає на якість діяльності. Вона вимагає такої постановки процесу навчання, що сприяла б вихованню ініціативності і самостійності в учнів, міцному і глибокому засвоєнні, виробленню необхідних умінь і навичок.  Тому педагог повинен знайти такі способи керівництва навчальним процесом, які б постійно стимулювали активність, пробуджували й розвивали пізнавальний інтерес учнів, виховували в них допитливість, прищеплювали творчій підхід до того, що вивчається, таким чином, сприяли розвитку пізнавальних сил учнів, готували їх до самоосвіти.

   Як вчитель біології, я на своїх уроках намагаюсь підвищити ефективність розвитку пізнавальної діяльності, використовуючи поряд з репродуктивними методами і нестандартні методи навчання.

     До нестандартних уроків належать:

-Уроки змістовної спрямованості. їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу.

-Уроки – змагання (уроки КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки – конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою утворення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

-Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки- взаємонавчання.

    Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності об’єктивізму при оцінюванні (експертами виступають підготовлені учні класу або учні старших класів.  Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури, розвитку відповідальності в дитини.

-Уроки комунікативної спрямованості : уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференці. Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зіставлення точок зору.

-Уроки-подорожі, уроки-дослідження. Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов’язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення. Так під час вивчення теми Травлення, мною було запропоновано здійснити «подорож травною системою»,де разом з учнями ми обговорювали процеси, що відбуваються з їжею у кожному органі травного каналу.

   Метод ігрової дискусії. Слово “дискусія” латинського походження, що означає дослідження, колективне обговорення суперечливого питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Основне призначення даного методу – виявити відмінності у розумінні питання й шляхом товариської суперечки, встановити істину, прийти до спільної точки зору.

      Переваги цього методу полягають в тому, що:

матеріал, який подається на більш високому рівні або у нетрадиційній формі дозволяє учням отримати гарну вихідну базу для самостійного дослідження спірних питань;

виникає інтерес пошуку істини, що потребує використання джерел, які містять дискусійні положення і відповідно збуджують інтерес до пізнавальної діяльності;

набуваються уміння, формуються практичні навички для логічного, несуперечливого й аргументованого ведення дискусії;

школярі поступово знаходять правильне співвідношення раціонального та емоційного, що вкладаються в зміст доведень;

розкриваються творчі можливості учнів, їхня здатність до узагальнення, нахил до теоретичного аналізу, тобто формуються навички, необхідні для самостійної навчальної діяльності;

 формуються уміння аргументувати свою позицію, відстоювати свою точку зору.

    Дискусійний метод навчання дозволяє серед різних варіантів рішень даного й того ж питання вибрати оптимальний. При цьому в учня можуть виникати сумніви у правильності вибору. Щоб зняти їх, необхідно глибоко проаналізувати суть явища або процесу, його природу. Такий спосіб навчання дає можливість учню підійти до істини, під якою розуміють відповідні уявлення про зміст явищ реальної дійсності. Досягнення поставленої мети зумовлює розвиток пізнання. Різновидами ігрової дискусії може бути  «мозковий штурм», «круглий стіл», тощо.

    Використання ігрових методів призводить до того, що змінюється рівень активності учнів: від репродуктивного, через пошуковий до творчого. Ігровий метод націлює на діяльність, передбачає її, активізує поведінку учнів. Формуються теоретичні знання, уміння, світогляд. Розвиваються пам’ять, воля, здібності висловлювати думки, вміння добувати, систематизувати і поглиблювати знання. Ігрові методи стимулюють до продуктивного мислення та ініціативи, самостійність, змагання; застосування отриманих знань і вмінь, колективного співробітництва.

   Використання різноманітних засобів і прийомів  навчання : робота в парах, малих групах, „обмін думками”,  „мікрофон”, „незакінчені речення”, „виправ  помилку”, „наведи приклади” та ін. Намагається, щоб на уроках панувала атмосфера доброзичливості, взаємопідтримки, обміну знаннями, ідеями, способами діяльності між усіма учасниками навчального процесу.

    Застосування прикладного програмного забезпечення дає змогу вивести сучасний урок біології на якісно новий рівень, оскільки активізує процес навчання шляхом використання нових привабливих форм подання навчальної інформації, залучає школярів до активної пізнавальної діяльності завдяки новизні та нетрадиційності викладання нового матеріал.

  На сьогодні неможливо обійтися без мультимедійних засобів навчання. Уроки із застосуванням мультимедійного проектора, що допомагають ілюструвати теоретичний матеріал, що дає можливість учням не тільки почути, але й побачити біологічні об'єкти і явища. Так , наприклад можна на окремих частинах уроку, запропонувати учням перегляд слайдів, відео фрагмент, презентацію , провести віртуальну лабораторну чи практичну роботу.

   У теорії і практиці навчально-дослідницької діяльності учнів значну увагу потрібно приділяти еколого-краєзнавчому навчанню і вихованню. Краєзнавчі матеріали підбираються і розробляються у відповідності з вимогами навчальної програми з метою проведення на основі них різних форм поурочної і позакласної роботи, які вчать учня правильно розуміти складні взаємозв’язки і взаємозалежності між природою і людським суспільством, бачити природу у всій її багатогранності і різноманітності, заохочують до навчально-дослідницької діяльності ( краєзнавчі уроки, екскурсії, конкурси – виставки,  дискусії,  засідання круглого столу, шкільні науково – практичні конференції, походи,  природоохоронні акції, вікторини, ігри, бесіди тощо. Еколого-краєзнавча робота включає виконання практичних завдань і їх теоретичне обґрунтування, що забезпечує розвиток в учнів вміння збирати, аналізувати, порівнювати , синтезувати певну інформацію, спонукає до логічного мислення, вміння робити висновки та розширює кругозір.

    Отже, в сучасному сьогоденні необхідною умовою якісного навчання учнів на уроках є насамперед врахування психологічних та вікових особливостей учнів та пошук новітніх, нетрадиційних, цікавих методів викладання матеріалу, заохочення учнів до співпраці, до самостійного пошуку відповідей на проблемні питання, стимулювання до співпраці в колективі та наголошення на необхідності розширення свого кругозору, розвитку себе,як особистості.

Виступ на методичному об'єднанні класних керівників на тему "Ціннісне ставлення особистості до себе"

          Нові пріоритети розвитку системи освіти потребують підвищення якості процесу

навчання і виховання особистості в освітніх навчальних закладах. Освітньо-виховні завдання

мають скеровуватися на утвердження людини як найвищої цінності, розкриття її здібностей,

розвиток її особистісних і ділових якостей, підвищення культури її  життєствердження.

Розв’язання поставленого завдання залежить від  якості впливу на особистість соціальних

виховних інститутів, а також рівня сформованості в особистості ціннісних життєвих  потреб

та усвідомлення важливості ступеня власної активності в особистісному самотворенні.

          Ставлення  –  це  характер поведінки людини щодо кого-  чи чого-небудь.  Ставлення

індивідів  визначаються суб’єктивним  досвідом людини і включають дії, переживання;

розкривають цінність особистості; є своєрідною реакцією на предмет, явище, дію і постають

як суб’єктивна позиція щодо них. В основі формування суб’єктивного ставлення людини є

переживання нею  значущості тих чи інших об’єктів, які пов’язані із задоволенням її потреб

(зокрема, у спілкуванні, в емоційному контакті, у визнанні, у професійній реалізації тощо).

Ставлення можуть виявлятися у формі оцінки, ціннісних суджень щодо себе, поведінки

чи позиції іншої людини, об’єктивних речей.  Серед характерологічних властивостей

самоставлення виокремлюють: самовладання, почуття власної гідності, скромність,

самооцінка, впевненість у собі, любов до себе, гордість, амбіційність.

            Моральні ставлення  до іншого  –  це ставлення взаємодопомоги, взаємоповаги, взаємної

вимогливості. Вони постають як сплав етичних знань, моральних почуттів, морального

досвіду і практичної дії, які стійко виявляються у найрізноманітніших життєвих ситуаціях, в

усіх сферах життя  членів колективу.  В. Вілмот називає взаємоставлення суб’єктів взаємин

особистою мінікультурою, яка визначає ефективність взаємин . Отже, людські  ставлення включають у себе цілий комплекс оцінок, дій, почуттів, особистісних рис, вольові

зусилля.

              Закріплене у поведінці людини звичне ставлення, яке характеризується стійкістю дій

людини у будь-яких умовах, є особистісною якістю, педагогічний підхід до виховання якої

передбачає формування в  суб’єктів виховання  потреби у виробленні тієї чи іншої якості;

включення їх в активну пізнавальну діяльність із оволодіння знаннями про сутність, способи

прояву явища, яке формується, і вироблення відповідних почуттів, поглядів, переконань;

практичне формування умінь, навичок, звичок поведінки; розвиток здібностей до прояву

вольових зусиль щодо дотримання норм поведінки.

             Дійовим чинником формування етичних ставлень вихованця до інших і до самого себе  є позитивно сформований у нього образ світу людей, де панують відповідні

суспільні норми і вимоги, на які слід орієнтуватися у своїй життєдіяльності . Таким чином,  у позитивному ставленні до іншої людини, у визнанні її цінності, неповторності, поваги її індивідуальності, особистого простору, в здатності будувати ефективні взаємини виявляється рівень етичної зрілості кожної особистості, рівень її культури.

              В основі ставлень виявляються сформовані у людини цінності. Цінності – це вихована у

свідомості людей значущість тих чи інших дій, предметів, людських якостей, явищ, процесів

тощо і сприйняття їх як мети життя. Це абстрактне уявлення про те, що є добре, а що погане,

правильне чи неправильне, позитивне чи негативне . Особисті цінності людини  утворюються на основі ціннісної системи суспільства чи спільноти. Вони відбивають вибіркове, суб’єктивне ставлення особистості до об’єктивних умов її життя. У кожної людини формується своя ієрархія цінностей відповідно до об’єктивних і суб’єктивних чинників у процесі набуття освіти й інших видів діяльності .

       Зміст ціннісних орієнтацій особистості вихованця становлять засвоєні ним соціальні

норми і вимоги, які зумовлюють його активність і вибір способів реалізації своєї внутрішньої

позиції, свого ставлення до людей, до подій, до обставин. Сформовані цінності виступають

мотивами поведінки особистості у різних видах діяльності.

        Цінності трактуються як у контексті життя всього суспільства, де вони слугують

певним загальним еталоном, на який орієнтується виховання, так і крізь призму життя

конкретної людини. Щодо змісту ціннісних орієнтацій, то в психолого-педагогічній

літературі подається така класифікація груп життєвих цінностей: вічні або абсолютні

цінності (віра, надія, добро, правда, любов, справедливість); національні цінності (державна

незалежність України, патріотизм, почуття національної гідності тощо); громадянські

цінності (права і свободи людини, суверенітет особи, пошана до закону тощо); цінності

родинного життя (подружня вірність, гармонія стосунків поколінь, гостинність, злагода між

членами родини тощо); цінності особистісного життя (уміння людиною будувати власну

життєдіяльність, мудрість, здоровий глузд, працьовитість, збалансоване бажання

задовольняти моральні та матеріальні потреби тощо); валео-екологічні цінності (увага до

власного здоров’я, гарт організму, дбайливе ставлення до довкілля тощо).

          Усвідомлення особистістю власної цінності є основою самооцінки свого „Я”. З огляду

на це, важливо виробити у суб’єкта виховного впливу впевненість у власній повноцінності,

вагомості, неповторності, усвідомлення права бути несхожим на інших, самоповагу,

визнання своїх здібностей і відповідальність за їх розвиток, оцінку себе як суб’єкта власного

життя, вимогливість до змісту і режиму свого життя, самоконтроль і адекватну самооцінку;

самокритичність, прагнення самоствердитися у творчій діяльності. Ставлення особистості

вихованця до свого „Я” відображає рівень сформованості у нього почуття власної гідності,

яке виступає регулятором її поведінки.

       Гідність виступає формою самосвідомості й самоконтролю особистості. Вона  передбачає сформованість образу свого „Я”, яке усвідомлюється через самооцінку і виражається емоційно-ціннісним ставленням до себе (самоповага). Самоповага проявляється в поведінці й моральному ставленні до інших, безпосередньо впливає на характер і  стиль взаємин із іншими людьми.  Низький рівень самоповаги сприяє виникненню агресивної поведінки: потреба захистити своє „Я” може виявитися домінуючою над іншими мотивами, і поведінка інших людей буде інтерпретуватися  особою  як загроза, яка  спонукатиме її до вчинення  превентивних дій, в основі яких не завжди є етичні цінності . Таким чином, істотним чинником емоційного благополуччя особи  є адекватне уявлення про себе, позитивна оцінка своєї особистості в цілому, самоповага, почуття цінності іншої людини, прагнення розвивати свої кращі потенції.

          Становлення уявлення про себе, що ґрунтується на  основі уявлень про іншого,

ефективно формується у процесі взаємодії людей, коли вони спільно приймають рішення,

планують спільні дії. За такої ситуації з'являються можливості для оцінювання суб’єктами

взаємин один одного, зміни своїх дій і поведінки партнера, організації й коригування

стратегії власної поведінки й учинків.

            Сформовані цінності виступають  мотивами  поведінки людини.  У мотивах поведінки

особистості чітко виражається об’єктивне втілення моральних норм, правил, принципів, які є

специфічними  формами соціального контролю.  Аналізуючи місце і роль моральних норм у

вихованні  особистості, що сприйняття  суб’єктом вихованняморальних норм „пов’язане з глибиною їх усвідомлення, ступенем опори на власний життєвий досвід і можливістю  перенесення з однієї ситуації на іншу”.  Моральні норми можуть стати орієнтиром у виборі тієї чи іншої форми поведінки лише за умови їх повного засвоєння, інтеріоризації, „коли вони впливатимуть на поведінку людини через її  самосвідомість і самооцінку, мотиваційну сферу, розуміння й установки, тобто стануть особистісними засобами регуляції поведінки” . Норми

відносять до зовнішніх регулятивних чинників, а ціннісні орієнтації, мотиви, інтереси – до внутрішніх .

          Таким чином, сформоване ціннісне ставлення особистості до себе, інших, діяльності

загалом постає основою її життєствердження, позитивної реалізації у взаєминах і діяльності

загалом. Важливою  умовою життєвого самоздійснення людини вважаємо її самореалізацію у

професійній діяльності, в основі якої  –  усвідомлення цінності професії та професійного

самоствердження, що буде схарактеризовано у наступних публікаціях.